Фокус на нових формах доставки ліків (нанотехнології)тестова новина
Реактиви та матеріали Як полімерну основу використовували сополімер молочної та гліколевої кислот (PLGA) зі співвідношенням мономерів 50:50 та визначеною молекулярною масою. Як модельну гідрофобну активну фармацевтичну субстанцію (АФС) використовували [Назва модельного препарату, наприклад, куркумін або інша відповідна сполука]. Полівініловий спирт (PVA, ступінь гідролізу 87-89%) використовували як стабілізатор емульсії. Органічні розчинники (дихлорметан, ацетон) та компоненти буферних розчинів мали ступінь чистоти «для аналізу» або вище.
Синтез наночастинок, навантажених препаратом Наночастинки (НЧ) PLGA, що містять модельний препарат,отримували методом випаровування розчинника з подвійної емульсії типу вода-в-олії-у-воді (w/o/w). Коротко,водний розчин внутрішньої фази емульгували в розчині PLGA та гідрофобного препарату в органічному розчиннику (дихлорметані) за допомогою ультразвукового гомогенізатора для отримання первинної емульсії (w/o).Отриману емульсію повільно вводили у зовнішню водну фазу, що містила стабілізатор (PVA), при постійному перемішуванні для формування вторинної емульсії (w/o/w). Органічний розчинник видаляли шляхом випаровування при зниженому тиску на роторному випарнику. Отримані наночастинки збирали центрифугуванням, тричі промивали дистильованою водою для видалення надлишку PVA та неінкапсульованого препарату, після чого ліофілізували для подальшого зберігання.
Ефективність інкапсуляції (ЕІ%) визначали непрямим методом. Для цього суспензію НЧ центрифугували, а надосадову рідину аналізували на вміст вільного препарату методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). ЕІ% розраховували за формулою: ЕІ% = [(Загальна кількість препарату – Кількість вільного препарату) / Загальна кількість препарату] × 100%.
Дослідження фармакокінетики та біорозподілу in vivo Експерименти проводили на самцях щурів лінії Wistar (масою 200-250 г). Тварин утримували в стандартних умовах віварію з вільним доступом до води та їжі. Усі процедури виконували відповідно до етичних норм поводження з лабораторними тваринами.
Тварини були рандомізовані на дві групи (n=6 у кожній). Першій групі (контроль) вводили розчин вільного препарату внутрішньовенно (у хвостову вену), другій групі — еквівалентну дозу препарату, інкапсульованого в PLGA-НЧ.
